Поради батькам
Поради батькам
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ПРАВА ДІТЕЙ
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ПРО ПРАВА ДИТИНИ
Поради батькам !!!
ЩО ТАКЕ НАСИЛЬСТВО?
НАСИЛЬСТВО - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо
ці дії порушують права й свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду.
ЯКІ БУВАЮТЬ ВИДИ НАСИЛЬСТВА?
ФІЗИЧНЕ (штовхання, побиття, жбурляння різними предметами, спроба вбивства)
ПСИХОЛОГІЧНЕ (стеження, погрози, залякування, шантаж, приниження, ігнорування).
СЕКСУАЛЬНЕ(сексуальні домагання, образи, зґвалтування).
ЕКОНОМІЧНЕ (фінансовий контроль, обмеження, заборона працювати і вчитися, свідоме руйнування та пошкодження майна).
СІМЕЙНЕ (умисний фізичний, сексуальний, психологічний чи економічний вплив,
примус з боку одного члена сім'ї у відношенні до іншого з метою контролю,залякування).
ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ПРИЧИНИ НАСИЛЬСТВА?
? Низька (завищена) самооцінка кривдника.
? Невміння вирішувати проблеми іншими методами.
? Влада за всяку ціну(бажання домінувати).
? Власний негативний досвід.
? Психічні розлади та високий рівень агресії.
? Вживання алкоголю, наркотичних речовин.
НЕ ЗАБУВАЙ…
Насильство – це неодноразова дія, а процес, що складається з циклів насильства, які тримаються на продовженні стосунків потерпілої та кривдника. Якщо насильство один раз з’явилось у стосунках, то є велика імовірність, що воно повториться, а інтенсивність його і ступінь жорстокості будуть зростати. Динаміка таких стосунків
може бути проілюстрована так званою хвилею насильства.
ЗАХИСТИ СЕБЕ!!!
Людина, у результаті вчинення над нею насильницьких дій, відчуває страх, сором, біль, злість, безпорадність…
Якщо ти переживаєш такі емоції, то ти, імовірно, зазнаєш насильства…Задумайся!
Якщо ж такі емоції і почуття викликані твоїми словами чи діями, то ти сам вчиняєш насильство... Зупинись!
Якщо у своєму житті ти зіткнувся із насильством… Пам’ятай, що завжди є люди, які готові тобі допомогти. Це можуть бути твої друзі, батьки, класний керівник, психолог.
Якщо хтось із твоїх друзів зазнає насильства… Порадь йому звернутися за допомогою або повідом про це самостійно тим, кому ти довіряєш.
ПАМ`ЯТАЙ!!!
Ти маєш право перебувати в безпеці!
Ти маєш право на захист!
Що таке булінг?
Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним
і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:
? він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву
висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту
інформацію та фото в соціальних мережах;
? в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого
переслідують, та ті, хто спостерігають;
? він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
? може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або
в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
? він може повторюватися багато разів.
Яким буває булінг?
Цькування може мати різні форми:
? Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних
ушкоджень).
? Вербальне цькування (обзивання чи глузування).
? Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей
ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток
чи інших форм публічного приниження.
? Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).
Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
Інтернет додає булінгу таких ознак:
? цілодобове втручання в особисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;
? блискавичність поширення інформації;
? можливість анонімного переслідування.
Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.
Хто стає жертвою булінгу?
В групі ризику може опинитися будь-яка дитина, яка вирізняється із загального
кола своїх однолітків. Дітей можуть цькувати за:
? зовнішній вигляд (підґрунтям для глузувань може стати занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, національність, фізичні обмеження);
? успішність або неуспішність у навчанні;
? матеріальні можливості;
? особливості характеру.
Крім того, жертвою булінгу може стати той, кому складно
спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
Варто зазначити, що сором’язливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2 рази частіше.
Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до цькування (зазвичай у школічи в соціальних мережах).
До чого призводить булінг?
Особливість цькування в тому, що він негативно впливає на всіх учасників (жертв, агресорів та спостерігачів) та має деструктивні наслідки в їхньому майбутньому житті:
? Жертви втрачають відчуття безпеки, перебувають у стані безпорадності та страху, втрачають повагу до себе та інтерес до навчання.
Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, може призводити до розладів харчової поведінки (анорексія, булімія) та виникнення суїцидальних думок.
? За даними досліджень у Фінляндії, діти, які стали жертвою переслідувань, у 4 рази
більш схильні до суїцидальних настроїв, ніж їхні однолітки, які не були об’єктами булінгу.
? Агресори частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони, мають досвід вживання алкоголю й наркотичних речовин.
? Спостерігачі часто страждають від відчуття безпорадності, етичного
конфлікту, схильні до депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Дослідники стверджують, що навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий
емоційний слід у психіці дитини.
Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?
Зверніть увагу на дев’ять найпоширеніших ознак:
1. В дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.
2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).
3. В дитини з’являються зіпсовані речі.
4. Вона втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.
5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами (або ж такі ознаки з’являються після спілкування в соціальних мережах).
6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.
7. Має розлади сну або часті погані сни.
8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.
9. Дитина наносить собі ушкодження.
Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.
Як запобігати булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу
повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля
не прийнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:
1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.
3. Займіть нейтральну позицію — обидві сторони конфлікту потребують допомоги,запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
4. Поясніть, які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.
5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей
6. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася,й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.
Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?
Діти зазвичай соромляться говорити про те, що стали жертвами булінгу, й схильні звинувачувати себе. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:
? Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
? Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте
її в ситуації, що склалася, готові вислухати й допомогти .
? Запитайте, яка допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант
вирішення ситуації. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
? Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у випадку цькування (психолог,вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
? Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте належного її врегулювання.
? Підтримайте свою дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.
? У випадку, якщо вирішити ситуацію на рівні школи не вдається, повідомте поліцію. Захистіть свою дитину від цькування!
«Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на булінг, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей», — підкреслює Джованна Барберіс, голова
Представництва ЮНІСЕФ в Україні.
Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу:
? Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
? Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
? Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
? Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але
не погрожуйте обмеженнями й покараннями.
? Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом. Адже агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.
Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, який потребує витримки й терпіння.
.
Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
Процедура подання заяви про випадок булінгу (цькування) та порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.
2. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:
· Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);
· Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;
· Достовірна інформація від інших осіб.
та часу:
· Як довго триває;
· Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер
3. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.
4. Комісія на протязі однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.
5. За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.
6. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
7. У разі не визнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.
8. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.
